Архієпископ Агафангел був людиною високоосвіченою, і не тільки…

4

Архієпископ Агафангел був людиною високоосвіченою, і не тільки в релігійних справах. Він мав широке коло інтересів: знав багато стародавніх мов, захоплювався природничими науками, любив музику. За свою активну діяльність у різних галузях як релігійного, так і громадського життя, був нагороджений Орденами Св. Анни І і II ступенів та Св. Володимира II і III ступенів. У 1867 році за ініціативою Агафангела почали друкуватись «Вольїнские епархиальные ведомости». Сьогодні це одне з найважливіших джерел для вивчення краю.


Після смерті єпископа, яка сталася 8 березня 1876 року, його було поховано в нижній церкві Преображенського собору. Цим самим було віддано данину заслугам владики у будівництві храму і започатковано церковний некрополь.

Наступним, хто удостоївся подібної честі, був архієпископ Модест, в миру — Данило Костянтинович Стрельбицький. Це був один з небагатьох єпископів, який залишив яскравий слід у громадському і культурному житті краю.

Народився Модест Стрельбицький 1823 року в с. Зиновці Літинського повіту Подільської губернії в родині парафіяльного священика. Закінчив Подільську духовну семінарію, пройшов шлях від вчителя архієрейського хору до єпископа. Служив у різних єпархіях Російської імперії — від Мінської до Іркутської. Всюди відзначався активною діяльністю, зокрема, будучи ректором Іркутської духовної семінарії з 1868 по 1877 роки, одночасно редагував місцеві "Епархиальньїе ведомости". У 1889 році М. Стрельбицького було переведено у Волинську єпархію. До Житомира владика прибув з великим послужним списком і багатим життєвим досвідом.

Керуючи єпархією, особливу увагу владика приділяв просвітницькій справі, зокрема діяльності церковних братств і попечительств. Багато зусиль доклав архієпископ Модест для відновлення, реставрації і будівництва церков у Волинській єпархії. Та все ж його головною заслугою є організація і підтримка краєзнавчого руху. Під час його управління єпархією святкували дві визначні дати: 900-ліття утворення Волинської єпархії (1892 рік) та 100-річчя з часу входження Волині до складу Російської імперії (1893 рік). Саме завдяки Мод есту святкування пройшли з особливою урочистістю. Було виготовлено ювілейну медаль та видано книгу «900-летие православия на Вольши».

Рис 44. Архієпископ Модест (Данило Костянтинович Стрельбицький)

Великий прихильник церковної старовини, Модест під час поїздок єпархією особисто досліджував церковні архіви, а також зобов’язував парафіяльних священиків збирати рукописи, стародруки, предмети старовини. На базі зібраних старожитностей при архієрейському будинку в Житомирі в травні 1893 року було відкрито Волинське єпархіальне давньо сховище. А наступного року, за ініціативою місцевих краєзнавців і за активної підтримки Модеста, створено Волинське церковно-археологічне товариство. Він і надалі діяльно підтримував краєзнавчий рух. Тому, коли 1900 року в Житомирі було створено Товариство дослідників Волині, Модеста по праву обрали його почесним членом. Разом з тим, архієпископ Модест був вірним слугою російського самодержавства і ревно відстоював позиції офіційної православної церкви. Недаремно у 1898 році його було відзначено однією з найвищих нагород Російської імперії орденом Олександра Невського — «за плідну працю утвердження серед пастви православної віри та за її охорону від ворожих іновірних спокус».