Преображенський кафедральний собор у Житомирі Місто одинадцяти…

8

Преображенський кафедральний у Житомирі

Місто одинадцяти століть (архітектурно-містобудівна спадщина Житомира)

Знаменний у житті Житомира 2004-й рік. Цього року виповнюється 1120 років, коли, згідно з легендою, засновано місто над Тетеревом, 560 років — як у лютому 1444 року Житомир отримав Магдебурзьке право, за яким місто в числі перших в Україні здобуло самоврядування. А ще 24 червня виповнилося 200 років з того часу, як Житомир офіційно став адміністративним центром Волинської губернії.


Житомир завжди відігравав важливу роль в історії України, стояв на перехресті важливих суспільно-політичних і історичних подій, був значним адміністративним, економічним, культурним і релігійним центром Волині і Правобережної України.

На сьогодні Житомир є значним промисловим та культурним центром України. Провідні галузі промисловості — машинобудування і металообробка (Житомирський завод верстатів-автоматів, механічний та ін.), легка (Житомирський льонокомбінат, панчішна фабрика, хутрова фабрика та ін.), харчова, деревообробна, хімічна.

Безліч історичних пам’яток прикрашають місто. Найбільш відомі — магістрат (1789 р.), костьол (1744 р.), Спасо — Преображенський кафедральний собор (1866-1874 рр.), будинок окружного суду (1898 р.).

З Житомиром пов’язані яскраві сторінки в житті багатьох видатних постатей нашої історії, науки та культури. Тут народилися герой Паризької комуни Я. Домбровський, письменники В. Г. Короленко, Л. В. Нікулін, піаніст С. Т. Ріхтер, композитори С. В. Заремба і Б. Н. Лятошинський, фізик В. Й. Векслер, конструктор ракетної техніки С. П. Корольов… Восени 1846 року за дорученням Київської археографічної комісії тут побував Т. Г. Шевченко. В 1897-1898 рр. в газеті «Волинь» працював М. М. Коцюбинський. З 1900 р. деякий час жив та працював російський письменник О. І. Купрін, у 1928 р. у Житомир приїжджав В. В. Маяковський. Усі ці люди залишили свій яскравий слід в історії міста.

Складовою частиною історії міста є його архітектурно-містобудівна спадщина. Саме на XIX століття припадає період найбільшого містобудівного розвитку Житомира: зводяться значні громадські споруди (публічна бібліотека, театр, храми), споруджується кафедральний Спасо — Преображенський собор. Храм і до сьогодні залишається найвеличнішою будівлею Житомира, є пам’яткою архітектури державного значення, його внесено до «Державного реєстру національного культурного надбання (пам’яток архітектури і містобудування України)».

Ця книга розповідає про архітектурно-будівну історію собору і місцевість, де він знаходиться, його архітектурно-мистецьку спадщину, про зодчих, які його споруджували, про нелегку, а часом й трагічну долю настоятелів і священнослужителів храму, сумну долю будівлі в роки Радянської влади та її відродження після оголошення державної незалежності України.