Ще з кінця XVII століття Житомир був фактичним…

11

Ще з кінця XVII століття Житомир був фактичним центром Київського воєводства — однією з найбільших адміністративних одиниць у складі Речі Посполитої, неформальною столицею величезної території, що простягалася від Дніпра до Случі. Це накладало своєрідний відбиток на громадське життя. Тут постійно юрмилася шляхта, яка збиралася з навколишніх маєтків на свої сеймики, приїжджала на торги або для вирішення приватних справ. Значна частина шляхти мешкала і в самому Житомирі. Головним осередком духовного і культурного життя для поляків завжди був костьол. Тому не випадково у невеликому на той час місті діяло чотири католицькі храми. У той же час на потреби українського населення припадало лише три вкрай занедбані дерев’яні уніатські церкви — Подільська, Хрестовоздвиженська, Преображенська.


У 1776 році в Житомирі за рішенням Варшавського сейму було засновано греко-католицьку місію ордену Св. Василія Великого. При місії засновувалася і семінарія для підготовки священиків. її місцезнаходженням було визначено церкву Преображення Господнього — найпристойніший храм у місті. На облаштування церкви київський офіціал Михайло Примович заповів 200 тисяч злотих і все своє рухоме майно. Досить швидко місце довкола старого храму було розширено, очищено і розпочалося спорудження семінарських приміщень і нової кам’яної церкви. Поки тривало будівництво, змінилася політична ситуація. Зникла з карти Європи Річ Посполита, а Житомир, як і вся Правобережна Україна, увійшов до складу Російської імперії.

Рис. 28. Карта Житомира першої половини XIXст.

13 серпня 1796 року за розпорядженням першого Волинського губернатора графа В. С. Шереметєва новоспоруджену Преображенську церкву було освячено за православним обрядом і вона отримала статус Соборної.

Не можна оминути увагою місцевість, на якій знаходиться чудова будівля храму. Сьогодні це — серце міста, самісінький центр. Але не центр історичний. Достатньо ознайомитися з картою Житомира 1781 року і ми переконаємося в тому, що середньовічний Житомир формувався південно-західніше від місця розташування собору. Його дитинець стояв на місцевості, яка добре захищалась річками Кам’янкою і Рудавкою, а також рукотворними земляними валами. В центрі її знаходилась дерев’яна фортеця, яку городяни іменували Замком, а гору, на якій вона була споруджена, — Замковою. Від Замка на схід і на південний схід розташовувалися будівлі посад}’. В його центрі, як і належало, — торгові ряди на міському майдані «Ринок» (пізніше відомий як Воздвиженський). Сюди ж виходили будинки міського голови, інших знатних людей. Одне слово — це був типовий головний майдан середньовічного міста.