В середині XIX ст. в Житомирі відбулося чимало інших важливих…

7

В середині XIX ст. в Житомирі відбулося чимало інших важливих подій. Прокладено Києво — Брестську шосейну дорогу, що значно пожвавило економічне життя краю. В 1853 році розроблено новий забудови міста, що передбачав створення кількох районних торговельних майданів, бульварного кільця, а також перехід забудови за Кам’янку. На жаль, ця ідея так і не була реалізована і розвинена в наступних генпланах.


Місто невпинно розвивається. В середині XIX ст. починається забудова комплексу Архієрейського подвір’я з Хрестовим храмом (тепер ці споруди, спотворені за Радянської влади, займає військове відомство — майдан Рад, 9). В одному з будинків цього комплексу в жовтні 1846 року побував Т. Г. Шевченко. Після жовтневого більшовицького перевороту тут містилась редакція першого українського часопису «Громадянин», діяла Українська автокефальна церква, інші українські установи.

Рис. 17. Житомир у 80-тіроки XIX ст. Гравюра Сестро де Лаутарикена

У 1863 році на Великій Бердичівській споруджено нове приміщення чоловічої гімназії, де два роки навчався видатний російський письменник, уродженець Житомира Володимир Короленко. У 1857 році через Житомир прокладено телеграфну лінію.

<b> Електричні трамваї </b>

У 1851 році почалося спорудження кафедрального собору з включенням в його стіни залишків старої василіанської церкви 1771 року. В 1853 році будівля разом із дзвіницею, зведена вже майже до кінця, вночі раптово розвалилася. Не витримала місцева цегла, недостатню міцність якої не взяли до уваги петербурзькі автори проекту. Отож будували двічі. Вдруге — з 1857 по 1874 роки за проектом академіка архітектури К. К. Рохау, професора архітектури Е. І. Жибера та архітектора В. Г. Шламова.

У другій половині XIX ст. починається спорудження багатоповерхових будинків (3-4 поверхи). Але переважна більшість заможних житомирян мешкала у зручних затишних одноповерхових особняках. Міщани та малозабезпечені мешкали у простих будиночках, прикрашених однак скромною ліпниною, портиками, пілонами, сандриками.

Рис. 18. Лютеранська церква

Вікна більшості житомирських будинків, незважаючи на їх індивідуальність, характерні вживанням лучкових завершень вікон. Входи до будинків мали характерні для Житомира ґанки на стовпчиках, прикрашалися витонченою прорізною різьбою, що є особливістю архітектури Житомира XIX ст. На жаль, таких будинків стає все менше і менше, вони варварськи спотворюються новими власниками. Очевидно, дається взнаки притаманне минулим десятиліттям огульне ігнорування та нерозуміння естетичних цінностей архітектури минулого, що знаходить подекуди своє відображення в архітектурній збіднілості (примітивізмові) масової забудови.