Освячення Спасо — Преображенського собору

9
Освячення Спасо - Преображенського собору
Освячення Спасо - Преображенського собору

Влітку того ж року активно велися роботи з внутрішнього оздоблення собору. З Галичини був завезений спеціальний камінь, з якого виготовлялися плити для підлоги. На одному з петербурзьких заводів замовили металеві печі системи інженера Криля. Залишалося здійснити внутрішній розпис собору, змонтувати іконостас, закінчити столярні роботи, позолоту шпилів, зовнішнє оздоблення фасаду, встановити печі та облаштувати територію навколо храму.


29 серпня (10 вересня) 1874 року роботи зі спорудження кафедрального Спасо — Преображенського собору були завершені. їх прийняла спеціальна комісія за участю професора Е. Жибера.

У газеті «Вольїнские губернские ведомости» від 21 липня 1874 року з’явилася велика публікація, яка починалася такими словами: «Поспішаємо повідомити читачам звістку про те, що всі роботи по будівництву нового православного собору закінчені: 16-го серпня намічено прийняти будівлю від будівельника (підрядника), а 30-го серпня відбудеться освячення. Нарешті можна сказати, що бажання міських православних жителів виконується, місто буде мати храм, який в змозі вмістити до трьох тисяч осіб і який за грандіозними кресленнями та оздобленням є чудовим, а за надійністю побудови — монументальною будівлею».

І ось нарешті настав урочистий день відкриття храму. ЗО серпня 1874 року стало знаменною подією в історії міста. Урочистості розпочалися ще напередодні, увечері 29 серпня, всеношною службою. Освячення храму відбулося вранці після чистої літургії. Потім був здійснений хресний хід до тимчасового собору, де зберігалися святі мощі. Волинський архієпископ Агафангел урочисто прийняв їх з рук вікарія єпископа Острозького Іустина. Не обійшлося і без обов’язкових на той час славословій на честь Государя Імператора і Найяснішого Сімейства. Церемонія відбулася в присутності вищих військових і цивільних чинів Південно-Західного краю на чолі з Київським генерал-губернатором князем О. М. Дондуковим — Корсаковим і Волинським губернатором П. А. Грессером.

З Петербурга було запрошено безпосередніх авторів проекту собору: професора архітектури Е. Жибера, архітектора В. Шаламова та ін. Народ на урочистостях представляли запрошені з різних частин губернії волосні старшини, писарі, старости. Площу навколо собору заполонили сотні богомольців.

Освячення храму приурочили до дня тезоімеництва імператора Олександра II. У всіх промовах наголошувалося про вирішальну роль монарха і його «сподвижника» Київського генерал-губернатора О. М. Дондукова-Корсакова у відродженні православ’я у Південно-Західному краї. Але, як часто трапляється, основні винуватці події опинилися у тіні. Звання першого почесного громадянина і покровителя Житомира було присвоєно навіть не губернатору П. А. Грессеру, який мав безпосереднє відношення до спорудження собору, а все тому ж князю О. М. Дондукову — Корсакову.

Освячення Спасо - Преображенського собору
Освячення Спасо — Преображенського собору